В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам’ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу – Тараса Шевченка. Скільки років минуло з дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово, слово великої, непогасної любові до свого народу, своєї землі. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонах людських сердець знову й знову збуджуватимуть його твори.

9 березня, у день, коли народився Тарас Григорович,  учні НВК "Перспектива" разом з педагогами зібралися разом у цій залі, щоб згадати творчість великого митця, його незліченний доробок як поета та художника.  Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Ось такий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко. 

Учні підготували інсценізацію до поеми "Катерина". Як справжні актори прониклися історією молодої дівчини, що покохала москаля і стала покриткою, сиротою та пішла блукати по світу. Декламували поезії, написані автором. Співали пісню "Реве та стогне Дніпр широкий".

Баранова В.Г. підготувала доповідь про Шевченка на Запоріжжі. Цей період життя письменника можна виокремити, як особливий для нас. Тарасові Григоровичу дуже подобався Запорізький край, острів Хортиця, Дніпро. Пишучи свою найбільшу поему "Гайдамаки", він весь час бачить перед собою Запорожжя і запорожців: їх згадують, про них співають, вони надихають гайдамаків.

Також згадали Шевченка-художника. Малачевська І.В. підготувала презентацію-екскурс роботами митця. Велика кількість прекрасних картин, ілюстрації до творів, автопортрети викликали зацікавлення наших вихованців.

Також була підготована виствка книг автора та його портрет займав почесне місце у залі.

Баранова Н.В. поділилася досі невідомими фактами з життя і творчості Тараса Григоровича, учні декламували його поезії, уривки з поем. Всі наші юні артисти одяглися в традиційний український одяг у знак глибокої  поваги до великого Кобзаря та України.

Не заростають стежки до могили великого Кобзаря, все життя і творчість якого є зразком того, як справжній митець повинен своїм талантом служити народу. Ти завжди у наших серцях, Тарасе!